Голодомор 1932-33 років є однією з найбільших трагедій в історії українського народу. Понад півстоліття ця жахлива сторінка в історії України замовчувалася і тільки в кінці XX століття з'явилися перші публікації, дослідження, почався запис спогадів очевидців, видання збірок архівних документів, спогадів, увічнення пам'яті жертв Голодомору.
З метою гідного вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу в бібліотеці проведено ряд заходів, присвячених цій трагічній сторінці нашої історії.
У рамках проекту "Бібліовікно" - до Дня пам’яті жертв голодомору оформлено виставку-реквієм "Голгофа голодної смерті".
Під назвою "На чорному полі біди" на абонементі діє книжкова поличка, присвячена цим подіям, де можна ознайомитися як з документальним матеріалом, так і з художньою літературою, в якій відображено цей історичний період.
Провідний бібліотекар абонементу Карівець Ганна Степанівна на черговому засіданні УТОСу провела презентацію книги "Геноцид в Україні. 1932-33р.р.".
Основою джерельної бази презентованого збірника є матеріали кримінальної справи № 475 (судовий № 1-33/2010), які зберігаються в поточному архіві Апеляційного суду м. Києва й налічують 331 том. Книжка містить документи про відкриття справи, свідчення очевидців, результати судової історично-правової та науково-демографічної експертиз, висновок про психічний стан людей, спричинений тривалим голодуванням, кореспонденцію іноземних дипломатів з Харкова, фотоматеріали 1932-1933 рр., постанову Апеляційного суду м. Києва з мотивувальною частиною про визнання Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом українців. До збірника також увійшли тексти офіційних перекладів міжнародно-правових актів про злочини проти людства, відповідні законодавчі акти України та деякі інші матеріали.
Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять тих, хто за шматок хліба не доносив на брата, не відривав останній окраєць від голодних дитячих ротів не торгував святинею. Було запалено світло пам'яті. І воно стало даниною тим, хто навічно пішов від нас у 1933 році.
Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять тих, хто за шматок хліба не доносив на брата, не відривав останній окраєць від голодних дитячих ротів не торгував святинею. Було запалено світло пам'яті. І воно стало даниною тим, хто навічно пішов від нас у 1933 році.
Для детальнішого ознайомлення завітайте в бібліотеку!
Немає коментарів:
Дописати коментар